1. Великий тлумачний словник сучасної мови

провікувати

провікува́ти

-ую, -уєш.

Док. до вікувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провікувати — провікува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. провікувати — ПРОВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до вікува́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. провікувати — ПРОВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до вікува́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. провікувати — Провікува́ти, -ку́ю, -єш гл. Прожить жизнь. Сама свій вік провікує. Зміев. у. Словник української мови Грінченка