прогриміти
прогримі́ти
-млю, -миш; мн. прогримлять; док.
1》 неперех. Створити гуркіт, шум і т. ін. або видати гучні, різкі звуки.
|| чим. Створити гучні, різкі звуки, гуркіт, шум і т. ін., діючи чим-небудь на щось.
|| Голосно, гучно прозвучати, пролунати (про звуки).
|| безос.
2》 перех. і без додатка, перен., розм. Промовити, сказати, виконати підвищеним тоном, громовим голосом, дуже голосно, оглушливо.
3》 неперех., розм. З шумом, гуркотом, громом пробігти, проїхати і т. ін.
4》 неперех., перен. Набути великої популярності, заслужити славу; прославитися.
|| тільки 3 ос. Сягнути, поширитися далеко.
5》 неперех. Гриміти (у 1 знач.) якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної української мови