1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прогриміти

прогримі́ти

-млю, -миш; мн. прогримлять; док.

1》 неперех. Створити гуркіт, шум і т. ін. або видати гучні, різкі звуки.

|| чим. Створити гучні, різкі звуки, гуркіт, шум і т. ін., діючи чим-небудь на щось.

|| Голосно, гучно прозвучати, пролунати (про звуки).

|| безос.

2》 перех. і без додатка, перен., розм. Промовити, сказати, виконати підвищеним тоном, громовим голосом, дуже голосно, оглушливо.

3》 неперех., розм. З шумом, гуркотом, громом пробігти, проїхати і т. ін.

4》 неперех., перен. Набути великої популярності, заслужити славу; прославитися.

|| тільки 3 ос. Сягнути, поширитися далеко.

5》 неперех. Гриміти (у 1 знач.) якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогриміти — прогримі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прогриміти — ПРОГРИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. прогримля́ть; док. 1. Створити гуркіт, шум і т. ін. або видати гучні, різкі звуки. Прогримів міст під колесами вагонів через покручений Псьол, війнуло вологістю з лук, запахом вільшини і осоки (І. Цюпа); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. прогриміти — ПРОСЛА́ВИТИСЯ (стати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь), ПРОГРИМІ́ТИ, ПРОГУДІ́ТИ (ПРОГУСТИ́) розм., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ) уроч.; ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ (у чиїйсь оцінці). — Недок. Словник синонімів української мови
  4. прогриміти — Прогримі́ти, -млю́, -ми́ш, -мля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прогриміти — ПРОГРИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. прогримля́ть; док. 1. неперех. Створити гуркіт, шум і т. ін. або видати гучні, різкі звуки. І в грізний час, коли стальні мотори в мільйони сил у небі прогримлять,.. його [В. Словник української мови в 11 томах