прогриміти

Значення в інших словниках

1. прогриміти — прогримі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. прогриміти — -млю, -миш; мн. прогримлять; док. 1》 неперех. Створити гуркіт, шум і т. ін. або видати гучні, різкі звуки. || чим. Створити гучні, різкі звуки, гуркіт, шум і т. ін., діючи чим-небудь на щось. || Голосно, гучно прозвучати, пролунати (про звуки). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогриміти — ПРОГРИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. прогримля́ть; док. 1. Створити гуркіт, шум і т. ін. або видати гучні, різкі звуки. Прогримів міст під колесами вагонів через покручений Псьол, війнуло вологістю з лук, запахом вільшини і осоки (І. Цюпа); * Образно. Словник української мови у 20 томах
4. прогриміти — ПРОСЛА́ВИТИСЯ (стати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь), ПРОГРИМІ́ТИ, ПРОГУДІ́ТИ (ПРОГУСТИ́) розм., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ) уроч.; ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ (у чиїйсь оцінці). — Недок. Словник синонімів української мови
5. прогриміти — ПРОГРИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. прогримля́ть; док. 1. неперех. Створити гуркіт, шум і т. ін. або видати гучні, різкі звуки. І в грізний час, коли стальні мотори в мільйони сил у небі прогримлять,.. його [В. Словник української мови в 11 томах