прогін
прогі́н
-гону, ч.
1》 Дія за знач. прогнати, проганяти.
2》 Дорога, якою гонять худобу або птицю на пасовисько, водопій і т. ін.
3》 тільки мн., іст. Плата за проїзд на поштових конях.
4》 розм. Ділянка шляху між залізничними станціями; перегін.
5》 Відкритий простір у чому-небудь; проріз, отвір. Прогони дверей.
|| Проміжок, відстань між сусідніми опорами в яких-небудь спорудах, будовах; частина такої споруди, будови.
6》 спец. Обмежена двома рядами опор, колон частина цеху, призначена для доменної печі, промислового конвеєра і т. ін.
7》 Горизонтальна опорна балка в споруді, на яку спираються інші балки.
8》 Сходова клітка в будинках.
9》 розм. Відстань, дільниця шляху між двома найближчими населеними пунктами вздовж автомобільної дороги, залізниці та ін.
10》 Виробнича операція на металорізальних та деревообробних верстатах. Обтесати дошку у два прогони.
11》 Друкарська операція на офсетній багатоколірній, двоколірній та одноколірній машині. Друк в один, два та чотири прогони.
Великий тлумачний словник сучасної української мови