прозваний

про́званий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прозвати.

|| прозвано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. прозваний — про́званий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прозваний — ПРО́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прозва́ти. Обернувшись, я побачив кореспондента Нестора Журбу, прозваного в редакції Нестором-літописцем. Справді, він більше виправдував назвисько, ніж своє законне прізвище (Л. Дмитерко); У кінці Х – на початку XI ст. ..  Словник української мови у 20 томах
3. прозваний — ПРО́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прозва́ти. Обернувшись, я побачив кореспондента Нестора Журбу, прозваного в редакції Нестором-літописцем. Справді, він більше виправдував назвисько, ніж своє законне прізвище (Дмит.  Словник української мови в 11 томах