Великий тлумачний словник сучасної мови

прозивний

прозивни́й

-а, -е, книжн.

Який з власної назви перетворився на загальну.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прозивний — прозивни́й прикметник книжн.  Орфографічний словник української мови
  2. прозивний — ПРОЗИВНИ́Й, а́, е́, книжн. Який з власної назви перетворився на загальну. Прозивне ім'я.  Словник української мови у 20 томах
  3. прозивний — ПРОЗИВНИ́Й, а́, е́, книжн. Який з власної назви перетворився на загальну. Імена Часника й Галушки [з п’єси О. Корнійчука «В степах України»] стали вживатись у народі як прозивні імена (Укр. рад. драм.., 1957, 58).  Словник української мови в 11 томах