Значення в інших словниках
-
проказати —
проказа́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
проказати —
Проказа́ти, прока́зувати. Виголосити, прочитати. Панотці не годні в руских громадах народови навіть “Отченашу” проказати (Б., 1895, 6, 1).
Українська літературна мова на Буковині
-
проказати —
див. сказати
Словник синонімів Вусика
-
проказати —
ПРОКАЗА́ТИ див. прока́зувати.
Словник української мови у 20 томах
-
проказати —
ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ рідше, ВІРШУВА́ТИ заст., РЕЦИТУВА́ТИ заст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). — Док.: продекламува́ти, прочита́ти, проказа́ти, прорецитува́ти. Слухали музику, Чорнота декламував вірші (Є.
Словник синонімів української мови
-
проказати —
Проказа́ти, -кажу́, -ка́жеш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
проказати —
ПРОКАЗА́ТИ див. прока́зувати.
Словник української мови в 11 томах
-
проказати —
Проказати см. проказувати.
Словник української мови Грінченка