проказаний

прока́заний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до проказати.

|| проказано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. проказаний — прока́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проказаний — ПРОКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проказа́ти. – Мені коли б оце додому, – чую тихо проказані слова (П. Колесник); Бригадир Шийка, з кашкетом на самій потилиці, сидів між двома шафами і повторював для всіх проказану інженером лекцію (П. Панч); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. проказаний — Прока́заний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. проказаний — ПРОКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проказа́ти. — Мені коли б оце додому, — чую тихо проказані слова (Кол., На фронті.., 1959, 85); Бригадир Шийка, з кашкетом на самій потилиці...  Словник української мови в 11 томах