проказа
прока́за
-и, ж.
Тяжке хронічне інфекційне захворювання людини, що вражає шкіру, м'язи, гортань, внутрішні органи та нервову систему; лепра.
|| перен. Те, що розбещує, занапащає кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови