проказаний
прока́заний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до проказати.
|| проказано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проказаний — прока́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- проказаний — ПРОКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проказа́ти. – Мені коли б оце додому, – чую тихо проказані слова (П. Колесник); Бригадир Шийка, з кашкетом на самій потилиці, сидів між двома шафами і повторював для всіх проказану інженером лекцію (П. Панч); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- проказаний — Прока́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проказаний — ПРОКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проказа́ти. — Мені коли б оце додому, — чую тихо проказані слова (Кол., На фронті.., 1959, 85); Бригадир Шийка, з кашкетом на самій потилиці... Словник української мови в 11 томах