1. Словник української мови в 11 томах

проказаний

ПРОКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проказа́ти.

— Мені коли б оце додому, — чую тихо проказані слова (Кол., На фронті.., 1959, 85);

Бригадир Шийка, з кашкетом на самій потилиці, сидів між двома шафами і повторював для всіх проказану інженером лекцію (Панч, II, 1956, 458);

*Образно. У вогненний час тяжкої війни, пекучих втрат і величезних потрясінь кіноповість О. Довженка «Україна в огні» була проказана, мов пристрасно-печальне слово про полон Ігорів, проспівана, неначе сумний плач Ярославни (Мист., 3, 1965, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проказаний — прока́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проказаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проказати. || проказано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проказаний — ПРОКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проказа́ти. – Мені коли б оце додому, – чую тихо проказані слова (П. Колесник); Бригадир Шийка, з кашкетом на самій потилиці, сидів між двома шафами і повторював для всіх проказану інженером лекцію (П. Панч); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. проказаний — Прока́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)