1. Словник української мови в 11 томах

проказати

ПРОКАЗА́ТИ див. прока́зувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проказати — проказа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проказати — Проказа́ти, прока́зувати. Виголосити, прочитати. Панотці не годні в руских громадах народови навіть “Отченашу” проказати (Б., 1895, 6, 1). Українська літературна мова на Буковині
  3. проказати — див. сказати Словник синонімів Вусика
  4. проказати — див. проказувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проказати — ПРОКАЗА́ТИ див. прока́зувати. Словник української мови у 20 томах
  6. проказати — ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ рідше, ВІРШУВА́ТИ заст., РЕЦИТУВА́ТИ заст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). — Док.: продекламува́ти, прочита́ти, проказа́ти, прорецитува́ти. Слухали музику, Чорнота декламував вірші (Є. Словник синонімів української мови
  7. проказати — Проказа́ти, -кажу́, -ка́жеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. проказати — Проказати см. проказувати. Словник української мови Грінченка