Великий тлумачний словник сучасної мови

проктит

прокти́т

-у, ч., мед.

Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. проктит — прокти́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. проктит — ПРОКТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин.  Словник української мови у 20 томах
  3. проктит — прокти́т (від грец. πρωκτός – відхідниковий отвір) запалення слизової оболонки прямої кишки.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. проктит — ПРОКТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин.  Словник української мови в 11 томах