проктит

ПРОКТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин.

Значення в інших словниках

1. проктит — прокти́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. проктит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проктит — ПРОКТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин.  Словник української мови у 20 томах
4. проктит — прокти́т (від грец. πρωκτός – відхідниковий отвір) запалення слизової оболонки прямої кишки.  Словник іншомовних слів Мельничука