1. Словник української мови в 11 томах

проктит

ПРОКТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проктит — прокти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. проктит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проктит — ПРОКТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин. Словник української мови у 20 томах
  4. проктит — прокти́т (від грец. πρωκτός – відхідниковий отвір) запалення слизової оболонки прямої кишки. Словник іншомовних слів Мельничука