проктит
прокти́т
(від грец. πρωκτός – відхідниковий отвір)
запалення слизової оболонки прямої кишки.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проктит — прокти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- проктит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проктит — ПРОКТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин. Словник української мови у 20 томах
- проктит — ПРОКТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин. Словник української мови в 11 томах