проктит

прокти́т

(від грец. πρωκτός – відхідниковий отвір)

запалення слизової оболонки прямої кишки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проктит — прокти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. проктит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проктит — ПРОКТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин. Словник української мови у 20 томах
  4. проктит — ПРОКТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин. Словник української мови в 11 томах