проктит
прокти́т
-у, ч., мед.
Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проктит — прокти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- проктит — ПРОКТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин. Словник української мови у 20 томах
- проктит — прокти́т (від грец. πρωκτός – відхідниковий отвір) запалення слизової оболонки прямої кишки. Словник іншомовних слів Мельничука
- проктит — ПРОКТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки прямої кишки в людини й тварин. Словник української мови в 11 томах