Великий тлумачний словник сучасної мови

прокуріти

прокурі́ти

-рить, док., розм.

1》 Проїхати, пробігти і т. ін., здіймаючи пил, куряву вгору.

2》 Вкритися, просякнути пилом, курявою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прокуріти — прокурі́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прокуріти — ПРОКУРІ́ТИ, ри́ть, док., розм. 1. Проїхати, пробігти і т. ін., здіймаючи пил, куряву вгору. Автобус із приїжджими й господарями прокурів геть (Ю. Яновський); * Образно. Ну так ось – Передо мною стежка.  Словник української мови у 20 томах
  3. прокуріти — ПРОКУРІ́ТИ, ри́ть, док., розм. 1. Проїхати, пробігти і т. ін., здіймаючи пил, куряву вгору. Автобус із приїжджими й господарями прокурів геть (Ю. Янов., II, 1954, 142); *Образно. Ну так ось — Передо мною стежка.  Словник української мови в 11 томах