пролягати
проляга́ти
-ає, недок., пролягти, -яже; мин. ч. проліг, -лягла, -лягло; док.
1》 Проходити в якому-небудь напрямку, тягтися, простягатися десь, повз когось, щось тощо (про дорогу, стежку, канаву і т. ін.).
|| перен. Бути між ким-, чим-небудь, розділяючи, роз'єднуючи когось, щось.
2》 З'являтися, виникати, утворюватися (про зморшки).
3》 Спрямовуватися куди-небудь.
4》 безос. Минати (про час).
Великий тлумачний словник сучасної української мови