промокати

промока́ти

I -аю, -аєш, недок., промокнути і промокти, -кну, -кнеш; мин. ч. промокнув, -окнула, -окнуло і промок, -окла, -окло; док.

1》 Частково або повністю просочуватися якоюсь рідиною, робитися мокрим.

|| Пропускати крізь себе воду, вологу.

2》 тільки 3 ос., тільки док. Мокнути (у 2 знач.) якийсь час.

II -аю, -аєш, недок., промокнути, -ну, -неш, док., перех. і неперех.

Висушувати за допомогою предметів, які вбирають воду, вологу.

Значення в інших словниках

1. промокати — промока́ти 1 дієслово недоконаного виду зволожити промока́ти 2 дієслово недоконаного виду висушити  Орфографічний словник української мови
2. промокати — див. мокнути  Словник синонімів Вусика
3. промокати — ПРОМОКА́ТИ¹, аю, аєш, недок., ПРОМО́КНУТИ, ПРОМО́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. промо́кнув і промо́к, кла, ло; док. 1. Частково або повністю просочуватися якоюсь рідиною, ставати, робитися мокрим, вологим. Мовби небо розірвалось, Мов із цебра дощ полився!...  Словник української мови у 20 томах
4. промокати — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев.  Словник синонімів української мови
5. промокати — ПРОМОКА́ТИ¹, аю, аєш, недок., ПРОМО́КНУТИ і ПРОМО́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. промо́кнув і промо́к, кла, ло; док. 1. Частково або повністю просочуватися якоюсь рідиною, робитися мокрим. Мовби небо розірвалось, Мов із цебра дощ полився!...  Словник української мови в 11 томах