Великий тлумачний словник сучасної мови

промінець

проміне́ць

-нця, ч.

Зменш.-пестл. до промінь 1), 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. промінець — проміне́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. промінець — див. промінь  Словник синонімів Вусика
  3. промінець — ПРОМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до про́мінь 1, 2. Лицар-в'язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці (Леся Українка); Заходило сонце...  Словник української мови у 20 томах
  4. промінець — ПРОМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до про́мінь 1, 2. Лицар-в’язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах