промінець

проміне́ць

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. промінець — див. промінь  Словник синонімів Вусика
2. промінець — -нця, ч. Зменш.-пестл. до промінь 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промінець — ПРОМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до про́мінь 1, 2. Лицар-в'язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці (Леся Українка); Заходило сонце...  Словник української мови у 20 томах
4. промінець — ПРОМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до про́мінь 1, 2. Лицар-в’язень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах