проміння —
ПРОМІ́ННЯ, я, с. Збірн. до про́мінь 1–3. Сонце стоїть над головою, і його золоте проміння, наче дороге каміння, горить, відбивається на зеленій траві (Панас Мирний); Зверху через гілля промикується світ місяця...
Словник української мови у 20 томах
проміння —
Промі́ння, -ння, -нню, в -нні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
проміння —
ПРОМІ́ННЯ, я, с. Збірн. до про́мінь 1-3. Сонце стоїть над головою, і його золоте проміння, наче дороге каміння, горить, відбивається на зеленій траві (Мирний, III, 1954, 241); Зверху через гілля промикується світ місяця...
Словник української мови в 11 томах
проміння —
Промі́ння, -ня с. соб. Лучи. Сонце... сипнуло промінням по росяних травах. К. ХП. 23. Зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах. МВ. І. 39.
Словник української мови Грінченка