промінний

промі́нний

-а, -е.

Те саме, що променистий 1), 2).

Значення в інших словниках

1. промінний — промі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. промінний — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. промінний — ПРОМІ́ННИЙ, а, е. Те саме, що промени́стий 1, 2. Звід неба в блакить прибирається ясний, проміннеє сонце в зеніт увійшло (Уляна Кравченко); Ми щасливі були у роботі, дерзанні, горінні.  Словник української мови у 20 томах
4. промінний — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет.  Словник синонімів української мови
5. промінний — ПРОМІ́ННИЙ, а, е. То саме, що промени́стий 1, 2. Звід неба в блакить прибирається ясний, проміннеє сонце в зеніт увійшло (У. Кравч., Вибр., 1958, 223); Ми щасливі були у роботі, дерзанні, горінні.  Словник української мови в 11 томах