промірювати

промі́рювати

-юю, -юєш і проміряти, -яю, -яєш, недок., проміряти, -яю, -яєш і рідко промірити, -рю, -риш, док., перех.

1》 Спеціальними приладами або на око визначати розміри кого-, чого-небудь. Промірювати очима.

2》 перен. Долати пішки яку-небудь відстань (звичайно велику, важку).

Проміряти свій шлях — прожити життя.

Значення в інших словниках

1. промірювати — промі́рювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. промірювати — ПРОМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і ПРОМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко ПРОМІ́РИТИ, рю, риш, док., що. 1. Спеціальними приладами або на око визначати розміри кого-, чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. промірювати — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)...  Словник синонімів української мови
4. промірювати — ПРОМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і ПРОМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко ПРОМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Спеціальними приладами або на око визначати розміри кого-, чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах