прорваний
про́рваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прорвати.
|| прорвано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипро́рваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прорвати.
|| прорвано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови