прорваний
ПРО́РВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прорва́ти.
Вона [гребля] .. прорвана посередині і через ту прірву тече Руський Потік (І. Нечуй-Левицький);
– Рудольф, Макс, Труда кричать, заспокоюють, але їхній крик губиться серед зойку й лементу, як писк комарів серед шуму прорваної загати (В. Винниченко);
// у знач. прикм.
Іван дививсь на чоловіка, і його зляканий погляд не міг чомусь відірватися від чорного великого пальця, що вилазив з прорваного черевика (П. Колесник);
Я укрився старою кожушанкою й дрімаю. Крізь прорвані дірочки тонкими струмочками пробирається вогкий холод, і я щільніш кутаюсь. А сон не йде (М. Івченко);
// про́рвано, безос. пред.
В деяких місцях толь було прорвано чи пробито, і дах світився дірками (А. Хижняк);
Тривога не полишала їх од тих пір, коли по міському радіо було оголошено (помилково, авжеж, через чиюсь недбалість) що греблю гідростанції прорвано і восьмиметрова хвиля котиться на Лівобережжя (А. Михайленко);
У вересні почався наступ армій Атланти, німецький фронт було прорвано, союзницькі війська просунулися далеко за основну оборонну лінію противника (Є. Драбкіна).
Словник української мови (СУМ-20)