Великий тлумачний словник сучасної мови

пророслий

проро́слий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до прорости.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пророслий — проро́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пророслий — ПРОРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прорости́. Вітри і сніг схрестились в чорнім полі, Земля у ранах кволиться навкруг. У пирієм пророслих скибах, на роздоллі, Мов сирота, самотній ржавий плуг (М. Стельмах); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. пророслий — ПРОРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прорости́. Вітри і сніг схрестились в чорнім полі, Земля у ранах кволиться навкруг. У пирієм пророслих скибах, на роздоллі, Мов сирота, самотній ржавий плуг (Стельмах, V, 1963, 46); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах