проруб

про́руб

-у, ч.

1》 Отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми; ополонка.

2》 рідко. Те саме, що проріз 4).

Значення в інших словниках

1. проруб — ПРО́РУБ, у, ч. 1. Те саме, що ополо́нка. Лисиця в прорубі впіймала велику щуку (В. Королевич); Біля прорубів гурт бабів шмаття пере (І. Кириленко). 2. Те саме, що про́різ...  Словник української мови у 20 томах
2. проруб — Про́руб, -бу, в -бі; -руби, -бів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. проруб — ПРО́РУБ, у, ч. 1. Отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми; ополонка. Лисиця в прорубі впіймала велику щуку (Три золоті сл., 1968, 232); Біля прорубів гурт бабів шмаття пере (Кир., Вибр., 1960, 383). 2. рідко. Те саме, що про́різ...  Словник української мови в 11 томах