прорубувати

прору́бувати

-ую, -уєш, недок., прорубати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Рубаючи або іншим способом порушувати суцільність чого-небудь.

|| Рубаючи, робити в стіні вікно, утворювати в чому-небудь дірку, щілину і т. ін.

|| Рубаючи, утворювати ополонку в кризі замерзлої водойми.

|| Рубаючи, утворювати заглибину в чому-небудь твердому.

|| Прокопувати, проривати в чому-небудь траншеї, міни і т. ін.

2》 Спилюючи дерева, зрубуючи гілля, вирубуючи кущі і т. ін., утворювати прохід, проїзд.

Значення в інших словниках

1. прорубувати — прору́бувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прорубувати — див. рубати  Словник синонімів Вусика
3. прорубувати — ПРОРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Рубаючи або іншим способом, порушувати цілість, суцільність чого-небудь. Вогнем гартовані, мов ковалі, – Гарматами прорубуємо брами, Щоб знов ходило щастя по землі! (М.  Словник української мови у 20 томах
4. прорубувати — ПРОРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Рубаючи або іншим способом порушувати суцільність чого-небудь. Вогнем гартовані, мов ковалі, — Гарматами прорубуємо брами, Щоб знов ходило щастя по землі!...  Словник української мови в 11 томах
5. прорубувати — Прорубувати, -бую, -єш сов. в. проруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Прорубывать, прорубить. Прорубує тернову огорожу. К. Іов. 11. Прорубай вікно; щоб видно було. Чуб.  Словник української мови Грінченка