просвітлювати

просві́тлювати

-юю, -юєш і рідко просвітляти, -яю, -яєш, недок., просвітлити, -лю, -лиш, док., перех.

1》 перев. недок. Пронизуючи, заповнюючи світлом, робити що-небудь прозорішим або освітленим.

2》 перен. Проймати радістю, насолодою (душу, серце і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. просвітлювати — просві́тлювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. просвітлювати — ПРОСВІ́ТЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПРОСВІТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОСВІТЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що. 1. перев. недок. Пронизуючи, заповнюючи світлом, робити що-небудь видимим, прозорішим або освітленим. В тій затоц ..  Словник української мови у 20 томах
3. просвітлювати — I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. просвітлювати — ПРОСВІ́ТЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПРОСВІТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОСВІТЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. 1. перев. недок. Пронизуючи, заповнюючи світлом, робити що-небудь прозорішим або освітленим.  Словник української мови в 11 томах