просвітління

просвітлі́ння

-я, с.

Стан за знач. просвітліти.

Значення в інших словниках

1. просвітління — просвітлі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. просвітління — ПРОСВІТЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. просвітлі́ти. Нараз немов нагле просвітління спалахнуло в його мізку (І. Франко); Люблю я висоту.. Опинишся вгорі – зразу відчуєш полегшення; все похмуре, дріб'язкове, буденне зникає, і в душі настає святкове просвітління (В. Речмедін).  Словник української мови у 20 томах
3. просвітління — ПРОСВІТЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. просвітлі́ти. Нараз немов нагле просвітління спалахнуло в його мізку (Фр., III, 1950, 237); Люблю я висоту.. Опинишся вгорі — зразу відчуєш полегшення; все похмуре, дріб’язкове, буденне зникає, і в душі настає святкове просвітління (Речм., Твій побратим, 1962, 3).  Словник української мови в 11 томах