просвітління
ПРОСВІТЛІ́ННЯ, я, с.
Стан за знач. просвітлі́ти.
Нараз немов нагле просвітління спалахнуло в його мізку (І. Франко);
Люблю я висоту.. Опинишся вгорі – зразу відчуєш полегшення; все похмуре, дріб'язкове, буденне зникає, і в душі настає святкове просвітління (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)