1. Словник української мови у 20 томах

просвітління

ПРОСВІТЛІ́ННЯ, я, с.

Стан за знач. просвітлі́ти.

Нараз немов нагле просвітління спалахнуло в його мізку (І. Франко);

Люблю я висоту.. Опинишся вгорі – зразу відчуєш полегшення; все похмуре, дріб'язкове, буденне зникає, і в душі настає святкове просвітління (В. Речмедін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітління — просвітлі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. просвітління — -я, с. Стан за знач. просвітліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просвітління — ПРОСВІТЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. просвітлі́ти. Нараз немов нагле просвітління спалахнуло в його мізку (Фр., III, 1950, 237); Люблю я висоту.. Опинишся вгорі — зразу відчуєш полегшення; все похмуре, дріб’язкове, буденне зникає, і в душі настає святкове просвітління (Речм., Твій побратим, 1962, 3). Словник української мови в 11 томах