Великий тлумачний словник сучасної мови

просинь

про́синь

-і, ж.

1》 Частина синього простору неба, яку видно в розриві між хмарами, у тумані.

|| Синій колір чистого неба.

2》 Синюватий відтінок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. просинь — про́синь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. просинь — ПРО́СИНЬ, і, ж. 1. Частина синього простору неба, яку видно в розриві між хмарами, у тумані. На горизонті затягують просинь Сірі, як рядна, завіси дощів (М. Шеремет); // Синій колір чистого неба. Я люблю рум'яну осінь, Над садами чисту просинь (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. просинь — СИ́НЯВА (синій колір чого-небудь; синій простір, синя поверхня), СИНЬ, СИНИ́ЗНА́ рідше; ПРО́СИНЬ (синій колір чистого неба; синюватий відтінок). Чорноту небес Уже досвітня синява черкає (М. Рильський); Синявою виблискують озера (Ю.  Словник синонімів української мови
  4. просинь — ПРО́СИНЬ, і, ж. 1. Частина синього простору неба, яку видно в розриві між хмарами, у тумані. На горизонті затягують просинь Сірі, як рядна, завіси дощів (Шер., Щастя.., 1951, 140); // Синій колір чистого неба.  Словник української мови в 11 томах