прослід

про́слід

-у, ч.

Те саме, що слід I.

Значення в інших словниках

1. прослід — про́слід іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. прослід — ПРО́СЛІД, у, ч. Те саме, що слід¹. Чи ти не бачив нічних смолоскипів у синяві неба, Як вони просліди довгі вогню по собі залишають..? (М. Зеров); Дозори, послані далеко в степ, не виявили ніяких прослідів ворога (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. прослід — ПРО́СЛІД, у, ч. Те саме, що слід¹. Чи ти не бачив нічних смолоскипів у синяві неба, Як вони просліди довгі вогню по собі залишають..? (Зеров, Вибр., 1966, 164); Дозори, послані далеко в степ, не виявили ніяких прослідів ворога (Загреб., Диво, 1968, 416).  Словник української мови в 11 томах