просочувати

просо́чувати

-ую, -уєш, недок., просочити, -сочу, -сочиш, док., перех.

Наскрізь промочувати, насичувати якою-небудь рідиною.

|| Насичувати якимсь запахом, сповнювати димом і т. ін.

|| перен. Сповнювати чим-небудь, поширювати десь.

Значення в інших словниках

1. просочувати — просо́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. просочувати — ПРОСО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСОЧИ́ТИ, сочу́, со́чиш, док., перев. що, кого, що Наскрізь промочувати, насичувати щось якою-небудь рідиною.  Словник української мови у 20 томах
3. просочувати — НАСИ́ЧУВАТИ (наповнювати що-небудь рідиною, парою, запахом і т. ін.), ПРОСО́ЧУВАТИ, ПРОСЯКА́ТИ також із сл. собою, НАПУВА́ТИ (НАПО́ЮВАТИ) поет., ПОЇ́ТИ поет.; ПРОЙМА́ТИ (про вологу, запахи, звуки тощо). — Док.  Словник синонімів української мови
4. просочувати — ПРОСО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСОЧИ́ТИ, сочу́, со́чиш, док., перех. Наскрізь промочувати, насичувати якою-небудь рідиною. Широкі домоткані сорочки і брижчаті штани, тверді й чорні, як кора...  Словник української мови в 11 томах