простогнати

простогна́ти

-стогну, -стогнеш, док.

1》 неперех. Док. до стогнати 1).

2》 перех. і без додатка. Сказати, вимовити зі стогоном.

3》 неперех. Стогнати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. простогнати — простогна́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. простогнати — ПРОСТОГНА́ТИ, стогну́, сто́гнеш, док. 1. Док. до стогна́ти 1. Вона глянула ще раз на Мотрю, поступилася назад, простогнала, сіла мовчки на піл (Панас Мирний); [Ілія] говорив розпучливим голосом і, неначеб не було нікого в хаті, кинувся, як перше...  Словник української мови у 20 томах
3. простогнати — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст.  Словник синонімів української мови
4. простогнати — ПРОСТОГНА́ТИ, стогну́, сто́гнеш, док. 1. неперех. Док. до стогна́ти 1. Вона глянула ще раз на Мотрю, поступилася назад, простогнала, сіла мовчки на піл (Мирний, І, 1949, 136); Раптом простогнав Василь Максимович — тим довгим, здавленим стогоном...  Словник української мови в 11 томах
5. простогнати — Простогнати, -ну, -неш гл. Простонать.  Словник української мови Грінченка