просторий
просто́рий
-а, -е.
1》 Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-небудь, не тісний; місткий.
|| Який охоплює велику площу, розташований на великій площі.
|| Широкий (про вулицю, шлях і т. ін.).
|| Який не має видимих меж, тягнеться з краю в край; безмежний.
|| Який нещільно облягає (про одяг).
2》 перен. Нічим не обмежений; вільний.
|| Здатний виявляти сильні почуття, співчувати багатьом і т. ін.; широкий.
|| рідко. Дуже об'ємний, широкий (про тему, галузь діяльності і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови