просторовий

просторо́вий

-а, -е.

Стос. до простору (у 1, 2 знач.).

Просторова ізоляція с. г. — додержання відстані, на якій можна вирощувати певні сільськогосподарські культури на насіння.

Значення в інших словниках

1. просторовий — просторо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. просторовий — ПРОСТОРО́ВИЙ, а, е. Стос. до простору (у 1, 2 знач.). З вимогами широкого просторового і часового охоплення дійсності в кіномистецтві О. Довженко виступав у своїх статтях, на лекціях та різних диспутах (із журн.  Словник української мови у 20 томах
3. просторовий — Просторо́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)