просторовий
просторо́вий
-а, -е.
Стос. до простору (у 1, 2 знач.).
Просторова ізоляція с. г. — додержання відстані, на якій можна вирощувати певні сільськогосподарські культури на насіння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просторовий — просторо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- просторовий — ПРОСТОРО́ВИЙ, а, е. Стос. до простору (у 1, 2 знач.). З вимогами широкого просторового і часового охоплення дійсності в кіномистецтві О. Довженко виступав у своїх статтях, на лекціях та різних диспутах (із журн. Словник української мови у 20 томах
- просторовий — Просторо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)