1. Великий тлумачний словник сучасної мови

просторо

про́сто́ро

Присл. до просторий.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просторо — про́сто́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. просторо — ПРОСТО́РО. Присл. до просто́рий. [Арсен (озираючи кімнату):] О добре живемо! Просторо... (З. Мороз); Степ, як дим, той, розіслався Просторо, широко (І. Словник української мови у 20 томах
  3. просторо — Про́сторо нар. 1) Просторно. Ти казав — тісно буде, аж воно зовсім просторо. Харьк. 2) Подробно, обширно, обстоятельно (излагать). О. 1862. І. 75. Словник української мови Грінченка