1. Орфографічний словник української мови

просторо

про́сто́ро

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просторо — Присл. до просторий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. просторо — ПРОСТО́РО. Присл. до просто́рий. [Арсен (озираючи кімнату):] О добре живемо! Просторо... (З. Мороз); Степ, як дим, той, розіслався Просторо, широко (І. Словник української мови у 20 томах
  3. просторо — Про́сторо нар. 1) Просторно. Ти казав — тісно буде, аж воно зовсім просторо. Харьк. 2) Подробно, обширно, обстоятельно (излагать). О. 1862. І. 75. Словник української мови Грінченка