протавати

протава́ти

-тає, недок., протанути, -не, док.

1》 Танути на певну глибину, утворюючи заглибини, отвори (про сніг, лід).

|| З'являтися з-під снігу або льоду, що тане.

|| безос.

2》 Відтавати на певну глибину, звільняючись від мерзлоти (про землю, ґрунт).

Значення в інших словниках

1. протавати — протава́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. протавати — ПРОТАВА́ТИ, тає́, недок., ПРОТА́НУТИ, не, док. 1. Танути на певну глибину, утворюючи заглибини, отвори (про сніг, лід). Під чобітьми протане сніг – знов шуміть голубій весні (М. Рудь); Кров'ю змокши, протавав сніг (В.  Словник української мови у 20 томах
3. протавати — ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док.  Словник синонімів української мови