противно
проти́вно
I
Присл. до противний I.
|| у знач. присудк. сл.
II присл., діал.
1》 На протилежність.
2》 у знач. вставн. сл. Навпаки.
III прийм. із дав. в., книжн.
Проти, всупереч.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипроти́вно
I
Присл. до противний I.
|| у знач. присудк. сл.
II присл., діал.
1》 На протилежність.
2》 у знач. вставн. сл. Навпаки.
III прийм. із дав. в., книжн.
Проти, всупереч.
Великий тлумачний словник сучасної української мови