1. Великий тлумачний словник сучасної мови

противно

проти́вно

I

Присл. до противний I.

|| у знач. присудк. сл.

II присл., діал.

1》 На протилежність.

2》 у знач. вставн. сл. Навпаки.

III прийм. із дав. в., книжн.

Проти, всупереч.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. противно — Проти́вно: — навпаки [27;53] — противно (39і)<�пол. przeciwnie—навпаки; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. противно — проти́вно 1 прислівник неприємно незмінювана словникова одиниця проти́вно 2 прислівник навпаки незмінювана словникова одиниця діал. проти́вно 3 прийменник всупереч незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. противно — Проти́вно. Навпаки. В вистій політиці повинні наші провідники, яко немічні, бути дуже розважні, не повинні поривати ся, як то кажуть, з мотикою на сонце, а противно — повинні уміти хісновати із кождої хвилі... Українська літературна мова на Буковині
  4. противно — ПРОТИ́ВНО¹. Присл. до проти́вний¹. Роман захихикав так противно й смішно, що аж малі діти зареготались (І. Нечуй-Левицький); Відчуває [Стадницький], як по шкірі починає противно розтікатися колючий холод (М. Стельмах); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
  5. противно — проти́вно навпаки (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт