противно

Значення в інших словниках

1. противно — проти́вно 1 прислівник неприємно незмінювана словникова одиниця проти́вно 2 прислівник навпаки незмінювана словникова одиниця діал. проти́вно 3 прийменник всупереч незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. противно — Проти́вно. Навпаки. В вистій політиці повинні наші провідники, яко немічні, бути дуже розважні, не повинні поривати ся, як то кажуть, з мотикою на сонце, а противно — повинні уміти хісновати із кождої хвилі... Українська літературна мова на Буковині
3. противно — I Присл. до противний I. || у знач. присудк. сл. II присл., діал. 1》 На протилежність. 2》 у знач. вставн. сл. Навпаки. III прийм. із дав. в., книжн. Проти, всупереч. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. противно — ПРОТИ́ВНО¹. Присл. до проти́вний¹. Роман захихикав так противно й смішно, що аж малі діти зареготались (І. Нечуй-Левицький); Відчуває [Стадницький], як по шкірі починає противно розтікатися колючий холод (М. Стельмах); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
5. противно — проти́вно навпаки (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт