проханий
про́ханий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до прохати.
|| прохано, безос. присудк. сл. Проханий гість. Проханий обід.
Прохані гроші заст. — милостиня.
2》 у знач. прикм., розм. Якого доводиться довго просити зробити що-небудь, запрошувати кудись; прошений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови