проханий

про́ханий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до прохати.

|| прохано, безос. присудк. сл. Проханий гість. Проханий обід.

Прохані гроші заст. — милостиня.

2》 у знач. прикм., розм. Якого доводиться довго просити зробити що-небудь, запрошувати кудись; прошений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проханий — про́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проханий — ПРО́ХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до проха́ти. Проханим конем не наробишся (прислів'я); Зайві люди розійшлися; прохані на обід увійшли в млин (І. Нечуй-Левицький); // про́хано, безос. пред. Її не прохано на сватання. Словник української мови у 20 томах
  3. проханий — про́ханий (про́шений, ласка́вий) хліб (шмато́к). Милостиня. — Гірко мені проханий хліб їсти (А. Хижняк); Проханий шматок горло дере (Укр.. присл..); (Неофіт-раб:) Я досі був рабом.., а ви тепер ще й жебраком мене зробить хотіли, щоб я поволі руку простягав по хліб ласкавий (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  4. проханий — ПРО́ШЕНИЙ розм. (якого доводиться довго просити зробити щось, прийти кудись), ПРО́ХАНИЙ розм., ЦЕРЕМО́ННИЙ. Сніг затримаєм щитами... Їдь, Михайлику, із нами! — Я ж не прошений-таки, Спритно виліз на санки (М. Словник синонімів української мови
  5. проханий — Про́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проханий — Проханий, -а, -е 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. 2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Ном. № 11896. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь. Харьк. 3) — обід, бенкет. Словник української мови Грінченка